З історії Стольного

Першу згадку про Стольне знаходимо у літописах 1239 року коли воно було зруйновано татарською ордою хона Батия. Літописні перекази і легенди свідчать що засновниками стольного були люди давніх прізвищ Століцини і Стольники яки поселилися хуторами на березі річки Думниці, за іншою Стольне тому що належало великокняжому столу.

Стольненська сотня

У червні 1648 року повсталі селяни стольного вигнали польського пана з села що втік у Березне. Селяни оголосили себе козаками та створили Стольненську козацьку сотню що входила до складу Чернігівського козацького полку і брала участь у походах і битвах Визвольної війни. Стольненським сотником у 1669 році був Пилип Марченко, за 1714 рік згадується Йосип Сичевський. У 1731 році до Стольненської сотні входили села: Стольне, Блистова, Бірківка і Степанівка. У 1670 році Стольне передано Березні гетьманом Дем’яном Многогрішним. За універсалом Юрія Хмельницького у 1660 році Стольне було віддане Ніжинському монастирю.

На 1784 рік у Стольному нараховувалось три церкви. Після знищення Гетьманщини частина козаків була закріпачена, або переселена на Кубань чи в інші місця.

Андріївська церква. Стольне

В 1782 р. була споруджена Андріївська церква. Вона збудована в стилі класицизму над могилою батька Олександра Андрійовича Безбородька, колишнього Генерального писаря Андрія Безбородька. Мурована, квадратна у плані, однобанна, одноапсидна, з'єднана переходом з двох'ярусною дзвіницею. Збереглась до наших днів, відреставрована.

Стольненський парк

Стольненський парк розкинувся в мальовничому місці над річкою Думниця в центрі сучасного села Стольне. Площа його становить понад 11 га. Це улюблене місце відпочинку жителів села. Його територія до початку XX століття була обнесена цегляною стіною.

Стольненський парк. Вид на зруйнований місток.Стольненський парк. Вид на зруйнований місток.

Ще 16 травня 1740 року (за іншими джерелами 27 листопада 1736 року) цариця Анна Іоанівна пожалувала (подарувала) Стольне Андрію Яковичу Безбородьку, родоначальнику знатної української дворянської родини, що оселився там, вийшовши у відставку в чині генерального судді Малоросійської військової канцелярії, який був великим землевласником.

Олександр Андрійович БезбородькоОлександр Андрійович Безбородько

Його син князь Олександр Андрійович Безбородько збудував панський палац (кін. XIX ст.), як вважають, за проектом відомого зодчого Джакомо Кваренгі (автор таких архітектурних шедеврів як Смольний інститут благородних дівиць в Санкт – Петербурзі та проекту перебудови Красної площі в Москві). Слід згадати і будівлі Свято-Різдва Богородиці Домницького чоловічого монастиря автором яких був той же Кварнегі (1744 – 1817).

Палац строгих класичних форм з’єднувався напівкруглими переходами із службовими двоповерховими флігелями, наполовину замикаючими великий парадний двір з клубом посередині, мав 70 кімнат. А головний вхід прикрашали ліхтарі і чотири мідні гармати. Ансамбль доповнювали башти біля в’їзду. Цікавої архітектури були й інші надвірні служби, оточені величезними розляпистими дубами. Але найбільш цікавим у всіх відношеннях було приміщення оранжереї, яка слугувала справжньою прикрасою садиби ( на жаль, не ввесь архітектурний ансамбль зберігся до сьогоднішніх днів).

Олександр Григорович Кушельов-БезбородькоОлександр Григорович Кушельов-Безбородько

Пізніше село Стольне переходить до графів Кушельових-Безбородько, а потім його власником став граф Мусін-Пушкін. Пошкоджена а роки Національно-визвольних змагань початку XXстоліття пам’ятка архітектури була розібрана по цеглині. Поруч, навпроти була побудована Андріївська церква.

Парк у Стольному садили руки кріпосних селян. Віковічні дерева різних порід збереглися й до цього часу й охороняються як пам’ятники природи місцевого значення. До них відносяться дуби, кавказький клен, тополі.

Вхід до парку знаходиться з центральної вулиці. Ворота збудовані за проектом інженера колишнього колгоспу «Праця» М. К. Чабана. Широка асфальтована доріжка веде до монумента Слави. На річці Думниця знаходиться острів, до якого перекинутий з парку дугоподібний місток. Тут раніше стольненці святкують свято Івана Купала та свято урожаю.

В 1895 р. в селі було знайдено скарб римських монет II століття, що свідчить про широкі торгові зв’язки місцевих мешканців з римськими колоніями. Також археологами виявлено городище, залишки поселення і курганний могильник періоду Київської Русі (IX–XIII століття). У 1239 році поселення було повністю зруйноване татаро-монгольськими ордами хана Батия.

Тільки в XV ст. воно почало відроджуватися. В першій половині XIX ст. це було типове містечко. Тут розкинулась садиба графа. Діяли винокурний і цукровий заводи. Одним з найбільших землевласників був граф Олександ Григорович Кушелев-Безбородько — правнук Григорія Розумовського.

Мусін - Пушкін.Мусін - Пушкін.

Наприкінці XIX ст. найбільшим землевласником в містечку став граф Мусін-Пушкін. Біля Стольного він мав економію в тисячу гектарів. В 1874 р. в Стольному відкрилося народне училище, на базі якого в 1883 році стала діяти двокласна міністерська школа. Функціонувала також парафіяльна школа. В 1883 р. був відкритий прийомний покій, в якому працював фельдшер.

У 1838 р. запрацював цукровий завод.

В 1899 році в Стольному запрацювала одна з перших в Чернігівській губернії бібліотека.

1782 року була споруджена Андріївська церква. Вона збудована в стилі класицизму над могилою батька О. А. Безбородька, колишнього Генерального писаря Андрія Яковича Безбородька. Мурована, однобанна, одноапсидна, з’єднана переходом з двоярусною дзвіницею. Збереглась до наших днів, відреставрована.

Кiлькiсть переглядiв: 1601