Адам Сталони-Добжанський – видатний польський художник та реставратор, родом з Мени.

Директор Менського краєзнавчого музею

ім. В. Ф. Покотила Менської

Зовсім мало хто знає нашого земляка Адама Сталони-Добжанського на своїй малій Батьківщині – на нашій Менщині. Проте, у Польщі він відомий як художник, реставратор та професор Краківської академії наук. В його доробку нараховується понад 220 вітражів в півсотні костелів, православних та євангелістських храмах.

Його батька Чернігівського судді Фелікса доля закинула у маленьке волосне містечко Мена Сосницького повіту Чернігівської губернії. Разом з дружиною Ганною (дівоче прізвище Коваленко) 19 листопада 1904 року народили свою першу дитину – майбутнього художника Адама. Пізніше в цій родині з’являться сестра Алевтина (1906 – 1978) та брат Северин (1908 – 1985). Заможна сім’я виховувала своїх дітей як в католицьких так батько був католиком так і в православних традиціях (мати дотримувалась старообрядських традицій).

Під час першої Російської революції родина переїздить у Білорусь в містечко Чериків, нині Могильовська обасть. З початком революційних подій 1917 року родина повертається до України в родову садибу Ганни Коваленко що в Прилуках. У віці 13 років молодий митець мусить заробляти гроші для своєї безробітної родини. Він тяжко працює на городі, наймитує, а вечорами вчиться художній майстерності під керівництвом М. Хатагурова та А. Скаллона.

Нещасний випадок що трапився у 1922 році повністю змінив життя художника. Через укуси скаженої собаки Адам мусив лікуватися в київській лікарні. Тут він зустрічається зі своєю родичкою Феліцією Янковською, яка допомогла родині переїхати на Батьківщину батька до Польщі. В цей час вийшов закон про репатріацію польського населення на історичну Батьківщину.

У березні 1923 року родина Адама оселяється в містечку Мехув. Саме тут в актовій залі школи було вперше застосовано поліхромію (розпис будівель, скульптур різними кольорами).

З 1927 року розпочинає навчання в Краківській академії мистецтв. Під час навчання бере участь у численних виставках, зокрема у 1929 році у Познані, а у 1931 році був відзначений грамотою Краківської академії мистецтв за працю в ділянці графіки і мистецтва шрифтів.

Протягом навчання в академії Адам Сталони-Добжанський разом з Яном Ціхонем реставрував середньовічну поліхромію в костелі в Гаркловій. У 1934 році відновив готичне розп’яття в костелі Турку. У 1934 році отримав III нагороду в конкурсі оформлення оточення кургану Юзефа Пілсудського в Кракові. Перед Другою світовою війною виконав поліхромію костелу в Добомилі на Україні. Під час війни Адам не припиняє роботи, так зокрема в 1943 році костелу в Бобині та церкви в Тернополі.

Після війни художник отримує посаду на факультеті архітектури Гірнично-металургійної академії в Кракові. З 1947 року працює в Краківській академії мистецтв, займає посаду керівника кафедри. У 1979 році виходить на пенсію.

У 1945 році виготовив свій перший вітраж в костелі святої Варвари. У 1950 – 1964 рр. виконав комплексні вітражі костелу в Заверці, у 1953 – 54 рр. церкви Городку Білостоцькому. У 1958 – 67 рр. – вітражі ікон на хорах кафедрального костелу в Нисі (Польща).

Митець творить вітражі не тільки для католицьких а і для православних храмів. Так у 1964 році творить вітражі для православного кафедрального собору Вроцлава, церкви євангелістів у Варшаві.

/Files/images/adam_staloni/799066_3.jpg

/Files/images/adam_staloni/woKl8lTD5veJ6QDdyDT9amJD2fxNF40YI8QYnh3GjWk.jpg

Крім вітражів наш земляк творить і монументальну поліхромію, так у 1954 – 55 рр. у церкві в Міхалові. У 1960 році виконав православні розписи в церкві Біломустоці, та православних храмах Вроцлава та Варшави.

Залюбки виконував і графічні проекти альбомів. На основі його проекту виконана меморіальна дошка присяги Тадеуша Костюшки на полощі Головний Ринок у Кракові.

У 1956 році польський режисер Ян Ломніцький зняв документальний короткометражний фільм про вітражі в Городку Білостоцькому, та отримав нагороду Венеціанського фестивалю. Влада відразу заборонила показ на широких екранах країни.

Перша персональна виставка відбулась у 1957 році у Кракові, а друга і остання у 1960 році в Катовицях. Комуністична влада піддала жорсткій критиці за надмірну «духовність», каталоги творів були вилучені. Було заборонено від’їжджати чи посилати свої твори за кордон.

У 1981 році після повстання «Солідарності» було відкрито персональну виставку у клубі Краківського політехнічного інституту. Останньою виставкою вже після смерті художника була у Парижі в 1988 році. Це було приміщення Центру культури монастиря отців павіанів.

Адам Сталони-Добжанський був членом мистецької ради краківського митрополита кардинала Кароля Войтили, майбутнього Папи Римського Івана Павла II.

/Files/images/adam_staloni/Адам Сталони-Добжанський 2.jpg

Помер художник 22 березня 1985 року у Кракові, де і похований. Нажаль Адам так і не організував школу послідовників, і після смерті надовго був забутий на Батьківщині. І вже через певний час багатьом священикам костьолів ставав невідомий автор їх вітражів та розписів.

І от, зовсім недавно в Менському краєзнавчому музеї відкрилась міні експозиція присвячена нашому славному землякові.

Кiлькiсть переглядiв: 476