Кобзар Власко та його «фронтова бандура»
Молодший науковий працівник
Андрієнко Ігор Леонідович
Власко Семен Сидорович
Семен Сидорович народився в 1904 році в селі Баба (Жовтневе) в сім’ї бідного селянина. Хлопець закінчив церковно-приходську школу, але залишався майже неписьменним, тому що рівень навчання був у школі вкрай низький.
В 16 років він скалічився і залишився майже сліпим. Пізніше вдалося вилікувати одне око. Тоді батько віддає його в навчання до відомого в Сосниці бандуриста Павла Кулика. Про нього згадує О. П. Довженко в повісті «Зачарована Десна».
В Кулика Власко прожив 12 років. За цей час він навчився майстерно грати на бандурі і співати. У співавторстві із своїм учителем Власко створив пісню «Було колись на Вкраїні» (записана у 1925 році Дмитром Ревуцьким). Він грав не лише на бандурі, а також на гармошці та бубні.
Після смерті Кулика Семен Сидорович вийшов на самостійний шлях творчого життя. Він виступав на ярмарках, етнографічних вечорах та концертах. В репертуарі в нього було понад 250 творів, зокрема думи «Про Хмельницького та Барабаша», «Про Данила Нечая», чумацькі та бурлацькі пісні.
Фронтова бандура Власка
Під час Великої Вітчизняної війни Власко з першими ешелонами, прихопивши бандуру, поїхав добровольцем на фронт. Там він грав та співав фронтовим друзям українські пісні, думи та балади піднімаючи бойовий дух воїнів. Навіть коли зламалась бандура то знайшовся майстер, який відремонтував інструмент. І тоді з новою силою зазвучали струни у виконанні Власка.
Після війни він зіграв роль сліпого бандуриста в кінофільмі Олександра Довженка «Зачарована Десна».
Пізніше особисто передав свою бандуру Менському краєзнавчому музею. Цей експонат знаходиться в експозиціях музею і має назву «Фронтова бандура».
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
